На основі критерію співвідношення соціального і біологічного в якостях особистості в її структурі виділені чотири підструктури:
1) спрямованість особистості;
2) досвід;
3) індивідуальні особливості психічних процесів;
4) включає біопсихічні властивості.
Крім того, у структурі особистості виділені дві загальні інтегративні підструктури - характер і здібності, що, на відміну від ієрархічних підструктур, пронизують усі чотири рівні ієрархії, вбираючи в себе якості з підструктур кожного виділеного рівня.
1-а підструктура особистості, названа «спрямованість особистості», поєднує якості спрямованості і відносини особистості, що виявляються як її моральні риси. 2-а підструктура особистості, названа «досвід», поєднує знання, навички, уміння і звички, придбані в особистому досвіді шляхом навчання. 3-я підструктура особистості, названа «особливості психічних процесів», поєднує індивідуальні особливості окремих психічних процесів: пам'ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття, почуття, воля. 4-а підструктура особистості, названа «біопсихічні властивості». Поєднує властивості темпераменту, статеві і вікові властивості особистості і її патологічні, так названі органічні зміни.
2. Особистість і характер.
Характер - це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Кожна риса хар-ру є рисою особистості, але далеко не кожна риса особистості є рисою хар-ру. Щоб бути рисою характеру, риса особистості має бути: досить виразною; досить тісно пов’язаною з іншими рисами хар-ру в одне ціле; систематично виявлятися в різних видах діяльності, ситуаціях, обставинах.
Виділяють такі риси хар-ру:
1) риси, які характеризують вчинки людей щодо вибору цілей діяльності і спілкування - ощадливість, раціональність;
2) риси, які характеризують дії, спрямовані на досягнення цілей, - наполегливість, цілеспрямованість, послідовність;
3) риси, які безпосередньо пов’язані з темпераментом і характеризують особливості дії, вчинків, поведінки загалом, - інторверсія-екстраверсія, тривожність, витриманість-імпульсивність, ригідність.
У структурі характеру виокремлюють такі його компоненти:
· спрямованість; · переконання; · розумові риси; · емоції; *волю; *темперамент; · повноту; · цілісність; · визначеність; · силу.
Характер не успадковується і не є природженою властивістю особистості, а також не є постійною і незмінною властивістю. Характер формується і розвивається під впливом навколишнього середовища, життєвого досвіду людини, його виховання.
3. Система регуляції особистості.
Система регулювання представляє собою перший ієрархічні рівень особистісної структури (у схемі - найближче до центру). Основу даної системи складають сформувалися у людини під впливом обставин його життя певний комплекс сенсорно-перцептивних механізмів пізнання, що володіють зворотним зв'язком. Цей комплекс покликаний забезпечувати і реально визначає:
а) Постійна взаємодія зовнішніх і внутрішніх причин і умов прояву і розвитку психічної діяльності; б) Регулювання людиною власної поведінки (пізнання, спілкування, праці).
При утворенні цієї системи значну роль відіграють філогенетичні механізм, природні передумови людської життєдіяльності: будова аналізаторів, їх «переднастроєних» на специфічно людський спосіб функціонування. Однак не менш значущими є і онтогенетичні механізми, що визначають виникнення нових сенсорних комплексів з високим рівнем інтеграції (так званих перцептивних систем): рече-слухового, зорового, сенсорно-моторного. Всі ці комплекси в процесі життєдіяльності людини постійно взаємодіють між собою, утворюючи в цілому єдину функціональну динамічну систему сенсорно-перцептивної організації. Завдяки цій системі забезпечується свідоме і творче відображення зовнішнього світу в притаманних йому зв'язках і взаємозв'язках, формування (акумуляція, інтеграція і генералізація) його чуттєвого досвіду. Будучи регулятором взаємин людини із середовищем, сенсорно-перцептивна система його особистісної організації ніколи не виявляється нерухомою. Саме вона визначає динамічний, функціональний характер всієї іншої структури особистості.