Особистість людини, з погляду біхевіоризму, є не що інше, як сукупність поведінкових реакцій, властивих цій людині. Та або інша поведінкова реакція виникає на певний стимул, ситуацію. Формула «стимул - реакція» (S-R) є провідною в біхевіоризмі. Закон ефекту Торндайка уточнює: зв’язок між S-R посилюється, якщо є підкріплення. Підкріплення може бути позитивним (похвала, отримання бажаного результату, матеріальна винагорода тощо) або негативним (біль, покарання, невдача, критичне зауваження тощо).
Отже, з позиції біхевіоризму особистість - це все те, чим володіє індивід, і його можливості щодо реакцій. Була розроблена теорія научіння - біхевіоризм, школа психології, яку в представили І.Павлов, Д.Уотсон, Б.Скіннер. Згідно з теорією научіння, особистість - це результат взаємодії індивіда з навколишнім середовищем, яке він хоче пізнати, щоб визначити, в яких ситуаціях його поведінка є адекватною і відповідає суспільним нормам, а в яких ні.
2. Особистість і темперамент.
Темперамент - якість особистості, що формується в особистому досвіді людини на основі генетичної обумовленості типу нервової системи і значною мірою визначає стиль її діяльності. Темперамент відноситься до біологічно обумовлених підструктур особистості.
Темперамент є загальною характеристикою особистості, він накладає відбиток на всі сторони її психічного життя та діяльності.
Типи темпераменту.
1. Сангвінік – легка пристосовуваність до умов, що змінюються; високий спротив труднощам життя; рухливість, товариськість, активність і працездатність, швидке переключення на нову роботу, оптимістичність.
2. Холерик – підвищена збудливість, велика життєва енергія, недостатність самовладання, невитриманість, різкість, захопленість новими справами, нетерпимість, запальність.
3. Флегматик – мала чутливість та емоційність, заспокійливість, повільність, врівноваженість, впертість, терплячість, працездатність, інертність, надійність у дружбіхороша опірність сильним і тривалим подразникам.
4. Меланхолік – висока чутливість, емоційна ранимість, пасивність, інертність, образливість, невпевненість у собі, нерішучість, невиразність міміки, рухів, чутливість до людей, багатство асоціативного внутрішнього світу.
За Олпортом темперамент – вихідний матеріал (інтелект і фізичні дані) з якого формується особистість. Особистість і темперамент пов’язані між собою таким чином, що темперамент виступає як загальна основа багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, проте, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей.
3. Система стабілізації особистості.
Система стабілізації. Її зміст складає спрямованість, здібності, самостійність і характер. Спрямованість є інтегральним, генералізованим властивістю особистості. Вона виражається в єдності знань, відносин, домінуючих потреб і мотивів поведінки, діяльності особистості.
Самостійність може розглядатися як почуття особистої відповідальності за свою діяльність і поведінку або може аналізуватися на рівні локальних проявів (ініціативність у діяльності, критичність в мисленні). Самостійність особистості безпосередньо пов'язана з активною роботою думки, почуттів і волі.
Здібності виражають високий рівень інтеграції і генералізації психічних процесів, властивостей, відносин, дій і їхніх систем, що відповідають вимогам виконуваної діяльності. Здібності людини не виступають ізольовано від усіх інших частин та систем утворюють особистість як єдине ціле. Вони відчувають на собі їх вплив і впливають на розвиток інших компонентів і особистості в цілому.
Характер є сформованою системою щодо вже стійких індивідуально-психічних модифікацій, що визначають образ, стиль і манеру поведінки людини. У структурі особистості характер більше за інших відображає її цілісність.
Сообщения
